Ширококолійний (1524 мм) бронепоїзд PZ-28 був побудований в Німеччині в травні-червні 1941 року, за планом «Барбаросса». При вторгненні в СРСР входив до 4-ї танкової армії групи «ЦЕНТР». Спочатку до складу бронепоїзда входили: німецький паровоз 57 серії, три танко-перевізні платформи зі встановленими на них французькими танками «Somua S-35» і кілька відкритих платформ для десанту, але вже восени 1941 року склад поповнився двома трофейними броневагонами Червоної Армії типу ВС-60 (виготовлення 1931-32 рр.). Крім того, німецький відкритий паровоз був замінений на бронепаровоз ПР-35 і додані кілька контрольних платформ (теж трофейні). Броневагони ВС - 60 були змонтовані на ходовій частині «Фокс-Арбель» (Американський напіввагон), корпус виготовлявся з не броньової сталі. На даху броневагона встановлювалася з одного краю циліндрична броньована башта (товщина стінок-16 мм), всередині якої в якості озброєння було змонтовано 107 мм гармату (зразка 1910 року) і в кульовій опорі кулемет «Максима» (7.62 мм). Кожен з бронемайданчиків, крім того, мав на озброєнні також 4 кулемети «Максима», встановлених по два в протилежних бортах майданчика на установках типу «Верлюз». Бронемайданчик обладнувалася паровим опаленням, акумуляторним освітленням і внутрішніми системами зв'язку. Вага становила близько 70 тонн, екіпаж налічував понад 20 бійців. У центрі даху вагона монтувалася шестигранна командирська башта з оглядовими щілинами і перископами.

Трофейний бронепаровоз Червоної Армії типу ПР-35 виготовлявся бронюванням паровоза типу Ов (з 4-х вісним тендером), товщина листів броні 8-10 мм. Озброєння складалося зі спареної 7,62 мм кулеметної установки «Максим», встановленої у вежі ППО (на тендері). Бронепаровоз оснащувався радіостанцією з поручневою антеною, мав загальну вагу близько 130 тонн, екіпаж машини становив 17 чол.

Як показала історія, цей бепо надалі комплектувався і іншими складовими, як німецького виробництва, так і трофейними (платформи з танками, та інше).

Перебуваючи постійно в групі армії «Центр», в 1941-42 рр. діяв по лінії Брянськ-Курськ-Орел, на межі 1942-1943 року був перекинутий під Ростов, далі, за підсумками наступу Червоної Армії, відходив разом з військами в Україну (в район Харкова-Дніпропетровська), особливо відзначився в боях під Кривим Рогом, поблизу Черкас і Умані. Був неодноразово пошкоджений, втрачав частину складу, але відновлювався, проте влітку 1944 року знову в боях був сильно пошкоджений і остаточно втрачений.

The broad-gauge (1524 mm) armored train PZ-28 was built in Germany in May-June 1941, according to the Barbarossa plan. During the invasion of the USSR, it was a part of the 4th Panzer Army of the CENTER group. Initially, the armored train included: a German steam locomotive of the 57th series, three tank-carrying platforms with French Somua S-35 tanks mounted on them and several open platforms for landing, but in the fall of 1941 the train was replenished with two captured VS-60 armored cars of the Red Army (made in 1931-32). In addition, the German open steam locomotive was replaced by an armored locomotive PR-35 and several control platforms (also captured) were added. The VS-60 armored cars were mounted on the Fox-Arbel chassis (American gondola car), the body was made of non-armored steel. On one edge of the roof of the armored car a cylindrical armored turret (wall thickness-16 mm) was installed, inside which a 107 mm gun (1910 model) and a Maxim machine gun (7.62 mm) in a ball support were mounted as weapons. Each of the armored platforms, in addition, was also armed with 4 Maxim machine guns, installed two on opposite sides of the platform on Verluse-type installations. The armored platform was equipped with steam heating, battery lighting and internal communication systems. The weight was about 70 tons; the crew consisted of more than 20 fighters. In the center of the roof of the car was mounted a hexagonal commander's turret with viewing slots and periscopes.

The captured armored locomotive of the Red Army of type PR-35 was made by armoring an Ov type steam locomotive (with a 4-axle tender), the thickness of the armor sheets was 8-10 mm. The armament consisted of a twin 7.62 mm machine gun mount "Maxim," installed in the air defense turret (at the tender). The armored locomotive was equipped with a radio station with a handrail antenna, had a total weight of about 130 tons and had a crew of 17 people.

As history has shown, this bepo was further equipped with other components, both German-made and captured (platforms with tanks, etc.).

Being constantly in the Center army group, in 1941-42 he acted along the Bryansk-Kursk-Orel line, on the verge of 1942-1943 it was transferred to Rostov, then, following the results of the Red Army offensive, it was retreated with the troops to Ukraine (to the Kharkov-Dnepropetrovsk region), especially distinguished itself in battles near Krivoy Rog, near Cherkassy and Uman. It was repeatedly damaged, lost part of the train, but was restored, but in the summer of 1944 it was again badly damaged in battles and finally lost.

Der Breitspur-Panzerzug PZ-28 (1524 mm) wurde im Mai/Juni 1941 im Rahmen des Unternehmens Barbarossa in Deutschland gebaut. Während der Invasion der UdSSR war er Teil der 4. Panzerarmee der Gruppe „MITTE“. Ursprünglich bestand der Panzerzug aus einer deutschen Dampflokomotive der Baureihe 57, drei Panzertragwagen mit französischen Somua S-35-Panzern und mehreren offenen Truppentragwagen. Im Herbst 1941 wurde der Zug jedoch durch zwei erbeutete VS-60-Panzerwagen der Roten Armee (Baujahr 1931/32) ergänzt. Außerdem wurde die offene deutsche Dampflokomotive durch eine PR-35-Panzerlokomotive ersetzt, und mehrere Steuertragwagen (ebenfalls erbeutet) kamen hinzu. Die Panzerwagen VS-60 waren auf einem Fox-Arbel-Chassis (einem amerikanischen offenen Güterwagen) montiert und hatten eine Karosserie aus gepanzertem Stahl. An einem Ende des Wagendachs war ein zylindrischer Panzerturm (16 mm dick) angebracht. Er war mit einem 107-mm-Geschütz (Modell 1910) und einem Maxim-Maschinengewehr (7,62 mm) auf einer Kugellafette bewaffnet. Jede Panzerplattform war außerdem mit vier Maxim-Maschinengewehren bewaffnet, zwei davon auf gegenüberliegenden Seiten der Plattform auf Werljus-Lafetten montiert. Die Panzerplattform war mit Dampfheizung, batteriebetriebener Beleuchtung und internen Kommunikationssystemen ausgestattet. Die wog etwa 70 Tonnen und bestand aus über 20 Soldaten. In der Mitte des Wagendachs war eine sechseckige Kommandantenkuppel mit Beobachtungsschlitzen und Periskopen angebracht. Die erbeutete Panzerlokomotive PR-35 der Roten Armee wurde unter Verwendung der Panzerung einer Ov-Lokomotive (mit vierachsigem Tender) mit 8–10 mm dicken Panzerplatten hergestellt. Die Bewaffnung bestand aus einem Zwillings-Maschinengewehr vom Typ 7,62 mm Maxim, das in einem Luftabwehrturm (auf dem Tender) montiert war. Die Lokomotive war mit einem Funkgerät mit Handlaufantenne ausgestattet, wog etwa 130 Tonnen und hatte eine Besatzung von 17 Mann.

Wie die Geschichte zeigt, wurde diese Panzerlokomotive später mit weiteren Komponenten deutscher Produktion und erbeuteter Ausrüstung (Panzerplattformen usw.) ausgestattet. Sie war durchgehend der Heeresgruppe Mitte zugeteilt und operierte 1941/42 entlang der Linie Brjansk-Kursk-Orjol. Am Vorabend des Jahres 1942/43 wurde sie nach Rostow verlegt. Anschließend, nach der Offensive der Roten Armee, zog sie sich mit Truppen in die Ukraine (im Raum Charkow-Dnepropetrowsk) zurück und zeichnete sich insbesondere in Gefechten bei Kriwoi Rog, Tscherkassy und Uman aus. Sie wurde wiederholt beschädigt und verlor einige Soldaten, wurde aber wieder repariert. Im Sommer 1944 wurde sie jedoch erneut im Gefecht schwer beschädigt und ging schließlich verloren.