Chemical tank HBT-7
Хімічний танк ХБТ-7
No.681
Хімічний танк ХБТ-7 був розроблений на базі шасі танка БТ-7 в СРСР в 1936 році в СКБ московського заводу "Компресор". Танк призначався для вогнеметання, зараження і дегазації місцевості, а також постановки димової завіси. Дослідний зразок був виготовлений в 1936 році і відрізнявся від серійного БТ-7 відсутністю 45 мм гармати, її боєкомплекту і радіостанції. У башті встановлювався вогнеметний брандспойт і спарений кулемет ДТ. Хімічне обладнання КС-40 складалося з двох резервуарів по 300 л, розміщених на надгусеничних полицях, насоса з приводом, повітряного балона, брандспойта, і дозволяло здійснювати вогнеметання на дальність до 70 метрів, а також димопуск і газопуск. Для постановки стійкої димової завіси взимку, підігрів димової суміші проводився за рахунок вихлопних газів.
Через встановлення даного обладнання маса машини зросла до 15 тонн, а середня швидкість впала до 16.5 км/год на гусеничному ходу і 21.2 км/год на колісному. Унаслідок цих недоліків танк ХБТ-7 не був прийнятий на озброєння Червоної Армії.
Химический танк ХБТ-7 был разработан на базе шасси танка БТ-7 в СССР в 1936 году в СКБ московского завода «Компрессор». Танк предназначался для огнеметания, заражения и дегазации местности, а также постановки дымовой завесы. Опытный образец был изготовлен в 1936 году и отличался от серийного БТ-7 отсутствием 45 мм пушки, ее боеукладки и радиостанции. В башне устанавливался огнеметный брандспойт и спаренный пулемет ДТ. Химическое оборудование КС-40 состояло из двух резервуаров по 300 л, размещенных на надгусеничных полках, насоса с приводом, воздушного баллона, брандспойта, и позволяло производить огнеметание на дальность до 70 метров, а также дымопуск и газопуск. Для постановки устойчивой дымовой завесы зимой, подогрев дымовой смеси производился за счет выхлопных газов.
При установке данного оборудования масса машины возросла до 15 тонн, а средняя скорость упала до 16.5 км/час на гусеничном ходу и 21.2 км/час на колесном. По причине этих недостатков танк ХБТ-7 не был принят на вооружение Красной Армии.
The chemical tank HBT-7 was developed on the basis of the chassis of the BT-7 tank in the USSR in 1936 at the special design bureau of the Moscow plant "Compressor ". The tank was designated for flamethrowing, contamination and decontamination of the area, as well as the laying of a smoke screen. The prototype was made in 1936 and differed from the serial BT-7 by absence of a 45 mm gun, its ammunition and radio station. In a turret the flamethrower and a coupled DT machine gun was installed. The KS-40 chemical equipment consisted of two 300-liter tanks placed on the overtruck flanges (fenders), a pump with the drive, an air cylinder, a nozzle (projector) and allowed to make a flamethrowing on range up to 70 meters as well as to flue smoke and gas. For laying of a steady smoke screen in winter, the smoke mixture was heated by exhaust gases.
When installing this equipment, the weight of the machine increased up to 15 tons and the average speed fell to 16.5 km/h on caterpillar tracks and 21.2 km/h on wheels. Because of these shortcomings the HBT-7 tank was not adopted by the Red Army.
Der Chemiepanzer HBT-7 wurde 1936 in der UdSSR auf der Grundlage des BT-7-Panzerfahrgestells im Sonderanfertigungsbüro des Moskauer Werks Kompressor entwickelt. Der Panzer war für Flammenwerfen, Verschmutzung und Entgasung der Fläche sowie für die Installation eines Rauchschutzes vorgesehen. Der Prototyp wurde 1936 hergestellt und unterschied sich vom seriellen BT-7 durch das Fehlen einer 45-mm-Kanone, seiner Munition und eines Radiosenders. Im Turm waren Flammenwerfer und Doppelmaschinengewehr DT installiert. Die chemische Ausrüstung KS-40 bestand aus zwei 300-Liter-Tanks, die jeweils auf den umzäunten Regalböden angeordnet waren, einer Pumpe mit Antrieb, einem Luftballon, einem Feuerwehrauto und einem erlaubten Flammenwurf bis zu einer Entfernung von 70 Metern sowie Rauchgas- und Gas werfen. Zur Einstellung einer stabilen Rauchabschirmung im Winter wurde das Rauchgemisch durch Abgase erhitzt.
Bei der Installation dieser Ausrüstung stieg die Masse der Maschine auf 15 Tonnen, und die Durchschnittsgeschwindigkeit sank auf Raupenketten auf 16,5 km / h und auf Rädern von 21,2 km / h. Aufgrund
