Реактивна установка
М-8-24
M-8-24 rocket launcher
No.711
Спроектована в СРСР у СКБ московського заводу № 733 «Компресор» у серпні-жовтні 1941 р. Реактивні установки М-8-24 серійно випускали на заводах «Компресор» та «Червона Пресня".
Пускова частина М-8 складалася з 12 напрямних типу балки, на які зверху і знизу заряджали 24 82-мм реактивних снаряда М-8. Блок управління вогнем дозволяв стріляти залпом або з різним темпом пуску снарядів. Дальність стрільби - 5,5 км, час залпу М-8 24-ма снарядами - 8-10 секунд; час заряджання 24 снарядів 10-15 хвилин. Запуск робили електрокотушкой з рукояткою, з'єднаною з акумуляторною батареєю і контактами на напрямних. Установки М-8-24 монтувалися на шасі вантажівок ГАЗ-ММ, ГАЗ-АА/ААА, на шасі танків Т-40 і танка Т-60, також вони монтувалися на бронемайданчиках 7-ми бронепоїздів (наприклад на 31-му ООДБП - «Козьма Мінін» та «Ілля Муромець»), крім того, на малих бронекатерах, і навіть на кінних возах. Випущені машини брали участь у 2-ій світовій війні на радянсько-німецьких фронтах, в боях 1941-1945 років. В цілому було випущено 356 серійних установок.
It was designed in the USSR at the Design Bureau of the Moscow plant No. 733 “Compressor” in August-October 1941. M-8-24 rocket launchers were mass-produced at “Compressor” and “Krasnaya Presnya” plants.
The launch part of the M-8 consisted of 12 beam-type guides, on which 24 82-mm M-8 rockets were loaded from above and below. The fire control unit allowed firing in one salvo or at different rates of launching shells. Firing range - 5.5 km, salvo time of M-8 24 shells was 8-10 seconds; loading time of 24 shells was 10-15 minutes. The launch was carried out by an electric coil with a handle connected to the battery and contacts on the guides. M-8-24 units were mounted on the chassis of GAZ-MM, GAZ-AA/AAA trucks, on the chassis of T-40 tanks and T-60 tank, they were also mounted on armored platformes of 7 armored trains (for example, on the 31st OODBP - "Kozma Minin" and "Ilya Muromets"), in addition, on small armored vehicles, and even on horse-drawn wagons. The released vehicles participated in the 2nd World War on the Soviet-German fronts, in the battles of 1941-1945. A total of 356 serial units were produced.
Entwickelt in der UdSSR im Spezialkonstruktionsbüro des Moskauer Werks Nr. 733 „Kompressor“ im August/Oktober 1941. Die Raketenwerfer M-8-24 wurden in den Werken „Kompressor“ und „Krasnaja Presnja“ in Massenproduktion hergestellt.
Der Werfer der M-8 bestand aus zwölf trägerartigen Führungen, auf die 24 82-mm-M-8-Raketen von oben und unten geladen wurden. Die Feuerleitanlage ermöglichte den Abschuss in Salven oder mit unterschiedlichen Schussraten. Die Schussreichweite betrug 5,5 km, die Abschusszeit einer M-8-Salve mit 24 Granaten betrug 8–10 Sekunden; die Ladezeit von 24 Granaten betrug 10–15 Minuten. Der Abschuss erfolgte über eine elektrische Spule mit einem mit der Batterie verbundenen Griff und Kontakten an den Führungen. Die M-8-24-Einheiten wurden auf Fahrgestellen von GAZ-MM- und GAZ-AA/AAA-Lkw, auf Fahrgestellen von T-40- und T-60-Panzern montiert, außerdem auf gepanzerten Plattformen von sieben Panzerzügen (z. B. auf der 31. OODBP – „Kozma Minin“ und „Ilja Muromez“), auf kleinen Panzerbooten und sogar auf Pferdefuhrwerken. Die produzierten Maschinen nahmen im Zweiten Weltkrieg an den sowjetisch-deutschen Fronten in den Kämpfen von 1941 bis 1945 teil. Insgesamt wurden 356 Serieneinheiten produziert.
Box
