Бронепоїзд № 15, 1-го бронедивізіону
(базовий варіант)
Armored train No. 15 of the 1st armored division
(basic version)
No.704
Бронепоїзд №15 1-го бронедивізіону був побудований в СРСР в м. Брянську в кінці 30-х років.
Бойова матеріальна частина складалася з бронепаровоза типу ПР-35, двох легких бронемайданчиків типу ПЛ-37 і зенітної платформи СПУ-БП.
ПР-35 виготовлявся шляхом бронювання паровоза типу Ов (з 4-х вісним тендером), товщина листів броні 8-10 мм, озброєння складалося зі спареної 7,62 мм кулеметної установки «Максим», встановленої у башті ППО (на тендері). Бронепаровоз оснащувався радіостанцією 71ТК-1 з поручневою антеною, мав загальну вагу близько 130 тон, екіпаж машини становив 17 люд.
В якості бази для бронемайданчика ПЛ-37 використовувалася ходова частина 50-тонного вагона на візках «Даймонд». 20-мм броня корпусу забезпечувала захист від 7,62-мм бронебійних куль на всіх дистанціях і від 37-мм бронебійних снарядів з 1200 м. Дві гарматні башти мали похилі борти. У них встановлювалися 76-мм гармати зразка 1902/30 років з кутом піднесення до 37 град. Кожен з бронемайданчиків мав на озброєнні також 6 кулеметів «Максима», встановлених в кульових опорах (по одному в баштах, праворуч від гармати, і по два в протилежних бортах майданчика). Бронемайданчик був обладнаний паровим опаленням (від парової машини паровоза), акумуляторним освітленням і внутрішніми системами зв'язку. Вага становила близько 70 тон, екіпаж налічував 24 бійця.
Зенітна установка СПУ-ПБ виготовлялася на базі двовісної 20-ти тонної залізничної платформи, в центрі якої кріпилася восьмигранна броньова башта, що мала зсувний дах, а всередині цієї башти встановлювалася зчетверена зенітна установка кулеметів «Максима».
Бронепоїзд №15 знайшов застосування вже на самому початку Другої світової війни. 13 вересня 1939 року, у складі 1-го бронедивізіону поїздів він був підпорядкований командуванню 15-го стрілецького корпусу Південно-Західного фронту і з 17 вересня брав активну участь у польській компанії. 16 жовтня 1939 року був повернений до Києва. З січня 1940 року брав участь у радянсько-фінській війні, а в червні-липні того ж року в анексії Бессарабії. З початком нападу Німеччини на СРСР, з 24.06.1941 р. брав участь у боях у складі військ 5-ї армії Південно-Західного фронту, прикриваючи відхід частин і брав участь у вогневих нальотах. У серпневих боях з противником у складі 5-ї армії фронту, при захисті станції Чеповичі, бронепоїзд отримав значні пошкодження, проте пройшовши ремонт у м. Чернігові, знову повернувся на лінію фронту і продовжив бойові дії.
На початку вересня він особливо відзначився в боях під Черніговом, але 10.09.1941 р., прикриваючи відхід військ знову був сильно пошкоджений німецькою авіацією і був відправлений на капітальний ремонт в м. Харків, а пізніше в м. Воронеж. Після ремонту був переданий до складу 21-го дивізіону і частина бійців екіпажу була теж передана в інший (32-й) дивізіон. У складі 21-го дивізіону цей бронепоїзд, вже під №695 після кількох модернізацій, брав участь у бойових діях на різних радянсько-німецьких фронтах до кінця війни. Багато бійців і командирів цього бронепоїзда за час боїв були нагороджені медалями та орденами СРСР.
Armored train No. 15 of the 1st armored division was built in the USSR in Bryansk in the late 30s.
The combat material part consisted of an armored locomotive of the PR-35 type, two light armored platforms of the PL-37 type and an anti-aircraft platform SPU-BP. PR-35 was made by armoring an Ov type steam locomotive (with a 4-axle tender), the thickness of the armor sheets was 8-10 mm. The armament consisted of a coaxial 7.62 mm Maxim machine gun mounted in an air defense turret (at the tender). The armored locomotive was equipped with a radio station 71TK-1 with a handrail antenna, had a total weight of about 130 tons and a crew of 17 people. The chassis of the 50-ton wagon on the Diamond carts was used as the base for the armored platform PL-37. The 20 mm hull armor provided protection from 7.62 mm armor-piercing bullets at all distances and from 37 mm armor-piercing shells from 1200 m. Two gun turrets had sloping sides. They were equipped with 76-mm guns of the 1902/30 model with an elevation angle of up to 37 degrees. Each of the armored platforms was also armed with 6 Maxim machine guns installed in ball bearings (one in the turrets, to the right of the gun, and two in opposite sides of the platform). The armored platform was equipped with steam heating (from the steam engine of the locomotive), battery lighting and internal communication systems. The weight was about 70 tons, the crew totaled 24 soldiers. The SPU-PB anti-aircraft gun was manufactured on the basis of a two-axle 20-ton railway platform, in the center of which an octagonal armored turret with a sliding roof was mounted, and inside this turret a quad anti-aircraft mount of Maxim machine guns was installed.
Armored train No. 15 had been used from the very beginning of World War II. On September 13, 1939, as part of the 1st armored division of trains, it was subordinate to the command of the 15th Rifle Corps of the Southwestern Front and from September 17 took an active part in the Polish company. On October 16, 1939 it was returned to Kyiv. Since January 1940 it had been taken part in the Soviet-Finnish war, and in June-July of the same year in the annexation of Bessarabia. With the beginning of the German attack on the USSR, since 24.06.1941 it had been participated in battles as part of the troops of the 5th Army of the Southwestern Front, covering the retreating units and participating in fire raids. In the August battles with the enemy as part of the 5th Front Army, while defending the Chepovichi station, the armored train had received significant damage, but after undergoing repairs in Chernigov, it returned to the front line and continued fighting. In early September, it especially distinguished in the battles near Chernigov, but on 10.09.1941, covering the withdrawal of troops, it was again badly damaged by German aircraft and was sent for major repairs to Kharkov and later to Voronezh. After repair, it was transferred to the 21st division and some of the crew fighters were also transferred to another (32nd) division. As part of the 21st division, this armored train, already under No. 695 after several modernizations, took part in combat operations on various Soviet-German fronts until the end of the war. Many fighters and commanders of this armored train during the battles were awarded medals and orders of the USSR.
Der Panzerzug Nr. 15 der 1. Panzerdivision wurde Ende der 30er Jahre in der UdSSR in Brjansk gebaut. Die Kampfausrüstung bestand aus einer gepanzerten Dampflokomotive vom Typ PR-35, zwei leicht gepanzerten Plattformen vom Typ PL-37 und einer Flugabwehrplattform SPU-BP. Die PR-35 wurde mit einer Dampflokomotive-Panzerung vom Typ Ov (mit einem 4-achsigen Tender) hergestellt, die Dicke der Panzerplatten betrug 8-10 mm. Die Bewaffnung bestand aus einem doppelten 7,62-mm-Maxim-Maschinengewehr, das im Luftverteidigungsturm (auf dem Tender) montiert war. Die gepanzerte Lokomotive war mit einer Funkstation 71TK-1 mit Handlaufantenne ausgestattet, hatte ein Gesamtgewicht von etwa 130 Tonnen und eine Besatzung von 17 Personen. Als Basis für die Panzerplattform PL-37 diente das Fahrgestell eines 50-Tonnen-Wagens auf „Diamond“ Drehgestellen. Die 20-mm Rumpfpanzerung bot Schutz vor panzerbrechenden 7,62-mm-Kugeln auf alle Entfernungen und vor panzerbrechenden 37-mm Granaten aus 1200 m Entfernung. Zwei Geschütztürme hatten schräge Seiten. Sie waren mit 76-mm Kanonen des Modells 1902/30 mit einem Höhenwinkel von bis zu 37 Grad ausgerüstet. Jede der gepanzerten Plattformen war außerdem mit sechs kugelgelagerten Maxim-Maschinengewehren bewaffnet (eines in den Türmen rechts vom Geschütz und zwei auf den gegenüberliegenden Seiten der Plattform). Die gepanzerte Bahnplattform war mit Dampfheizung (von der Dampfmaschine der Lokomotive), batteriebetriebener Beleuchtung und internen Kommunikationssystemen ausgestattet. Das Gewicht betrug etwa 70 Tonnen, die Besatzung bestand aus 24 Personen.
Die Flugabwehranlage SPU-PB wurde auf Basis einer zweiachsigen 20-Tonnen-Eisenbahnplattform hergestellt, in deren Mitte ein achteckiger Panzerturm mit beweglichem Dach montiert war, und in diesem Turm befand sich einen Vierling von Maxim-Maschinengewehren
Der Panzerzug Nr. 15 wurde gleich zu Beginn des Zweiten Weltkriegs eingesetzt. Am 13. September 1939 wurde er als Teil der 1. Panzerzugdivision dem Kommando des 15. Schützenkorps der Südwestfront unterstellt und beteiligte sich ab dem 17. September aktiv an der polnischen Kompanie. Am 16. Oktober 1939 wurde er nach Kiew zurückgebracht. Ab Januar 1940 nahm er am sowjetisch-finnischen Krieg und im Juni-Juli desselben Jahres an der Annexion Bessarabiens teil. Mit Beginn des deutschen Angriffs auf die UdSSR am 24. Juni 1941 nahm er als Teil der Truppen der 5. Armee der Südwestfront an Gefechten teil, deckte sich zurückziehende Einheiten und nahm an Feuerangriffen teil. In den Kämpfen mit dem Feind im August als Teil der 5. Frontarmee erlitt der Panzerzug bei der Verteidigung des Bahnhofs Tschepovichi erheblichen Schaden, kehrte jedoch nach Reparaturen in Tschernigow an die Front zurück und setzte die Feindseligkeiten fort.
Anfang September zeichnete es sich besonders in den Kämpfen bei Tschernigow aus, wurde jedoch am 10. September 1941, als der Truppenabzug stattfand, erneut durch deutsche Flugzeuge schwer beschädigt und zur größeren Reparatur nach Charkow und später nach Woronesh geschickt. Nach Reparaturen wurde es in die 21. Division überführt, und ein Teil der Besatzungsmitglieder wurde auch in eine andere (32.) Division versetzt. Als Teil der 21. Division nahm dieser Panzerzug, nach mehreren Modernisierungen bereits die Nummer 695, bis Kriegsende an Kampfhandlungen an verschiedenen sowjetisch-deutschen Fronten teil. Viele Kämpfer und Kommandeure dieses Panzerzuges wurden während der Kämpfe mit Medaillen und Orden der UdSSR ausgezeichnet.
Примітка:
1. Базовий корпус моделі бронемайданчика ПЛ-37, це часткова конверсія.
2. Деталі, виготовлені на 3Д-принтері фотополімерним способом, щоб уникнути короблення не рекомендується тривалий час тримати під впливом сонячного світла.
3. Модель платформи СКУ-БП (платформа протиповітряної оборони, що входила до складу бронепоїзда №15 1-го бронедивізіону) випускає фірма UMmt
за №617 (можна придбати окремо)
4. Лімітована серія випуску моделі, а також наявність у складі моделі лише однієї бронемайданчику ПЛ-37, обумовлена складністю технології виготовлення комплектуючих деталей цього виробу та їх високою собівартістю.
Note:
1. The basic body of the PL-37 armored platform model, this is a partial conversion.
2. Parts made on a 3D printer using the photopolymer method are not recommended to be exposed to sunlight for a long time to avoid warping.
3. The model of the SKU-BP platform (air defense platform, which was part of armored train No. 15 of the 1st armored division) is produced by UMmt
under No. 617 (can be purchased separately)
4. The limited edition of the model, as well as the presence of only one armored platform PL-37 in the model, is due to the complexity of the manufacturing technology for the components of this product, and their high cost.
Один из ранних этапов предварительной сборки бронеплатформы ПЛ-37
